| жмурим-жмурим |
[Ноя. 20, 2009|08:11 pm] |
|
А ведь если уже сейчас начать жмурить глаза и загадывать желания, то к Новому Году уж точно будет снег. |
|
|
| Уже 39 лет как "Молодость" |
[Окт. 28, 2009|04:03 pm] |
Вот всетаки удалось попасть на " Молодость" :), впервые я не задуплила)). Приятно вот так приходить в кино, и видеть битком набитый зал, без яств и напитков.
Садишся в кресло, и чувствуешь себя частью какого-то грандиозного действа, приглушают свет и моментально стихет гулкая толпа, зарубежные режиссеры выходят и желают приятного просмотра, при этом глупо улыбаются и не знают куда деть руки. А потом свет гаснет и дыхание замирает.
В программе куда мы пошли с милейшей [info]my_blue_pony, было 4 студентских фильма: " Наша прекрасная природа", "Анна", "6 часов" и "Полярный", от Британии, Дании, Южной Кореи и Германии соответственно.
Немцы к слову, не разрушили мой стереотип об их кинофильмах и преподнесли унылое непонятное говно про эгоизм ребёнка эдак 22-летнего по отношению к отцу который заново женился. Больше всего не понравились моменты снятые в машине, откровенная бебешка.
Британия, напротив не перестаёт радовать глаз, а еще слух и мозг вцелом. Темой анимации, был брачный период у землероек. Быстропроисходящие бои за внимание "дамы", были показаны в замедлении со всей драматичностью. Как оказалось, анимация уже побеждала в конкурсных программах, и даже есть на Ютубе :) Бра-во!
Датчане дали прочувствовать до глубины костей, то что чувствует брошенная отцом дочь не понимая почему он собственно так сделал. Красивая картинка и цветовая гамма, шум и присутсвие холодного моря :)
Корейцы поведали об услуге "девушка на время". таксисте и искусстве. Про этот фильм нужно долго говорить, так как в сюжете, всё цепляется друг за дружку. Очень хорошее музыкальное сопровождение.
Из всего просмотра было вынесено вот что: - студентские фильмы чаще всего очень крутые, студенты хорошо визиализируют и именют будующее. - у них охуеннейшая аппаратура. |
|
|
| Сыыыыняя © |
[Окт. 12, 2009|08:09 pm] |
Суббота была чудесной не смотря на послесловие :). Впервые в жизни, у меня синяки на ладонях оО. Уже чертовски родные "Єдині ритмом" и в этот раз не подвели, устроив отличную атмосферу. Что тут еще сказать? Кто пропустил-орангутанг, потому что было круто :) Ждём ZZ1 |
|
|
| (без темы) |
[Сент. 26, 2009|03:42 pm] |
|
Заморачиваюсь насчет поев для кэтчей. Возник вопрос: чес утяжелить петли. просмотрев видео Ронана :), решила каким-то образом вместо петель, поставить попрыгунчики, а они зараза, не поддаються на внешние повреждения гарячим гвоздём/ножницами/анкером и еще много чем. Короче говоря, полный аут. Из результатов: 2 переведенных попрыгунчика, вонь в квартире и раздёртый палец :) |
|
|
| (без темы) |
[Сент. 13, 2009|12:59 am] |
| [ | маймуд |
| | amused | ] | Странно, но самыми неземными комплиментами, я считаю занесение моего номера в группу " задроты " ну ик онечно: " блин, ты такая крутая с хэндсами ". Чертовски приятно, аж до попискивания) |
|
|
| Бесславні виродки |
[Сент. 6, 2009|09:09 pm] |
У стрічці явно прослідковується стиль Квентіна Тарантіно. Здавалося б фільм про війну має бути цілком серйозним і навіть суворим, але не в цьому випадку. Бред Піт спочатку говорить про борг солдат у 100 фашистських скальпів, а потім обговорює нетрадиційну орієнтацію одного з військових і це все з постійним питанням : " І шо? ". Так, україномовна озвучка просто нереальна !!! Цей фільм варто подивитися, а щоб зрозуміти, треба подивитися декілька разів.
Особисто мені сподобалися останні десят хвилин, коли палає кінотеатр, а ще працюючий проектор відтворює чорно-біле послання єврейки до фашистів.
|
|
|
| En automne |
[Сент. 3, 2009|07:35 pm] |
|
І знову швидка біганина коридорами/вулицями/думками, і ніколи вхопити зайвого ковтка повітря.
Цього року осінь прийшла, здається ще у травні, тому вона не є дивиною у вересні, всі прижилися.
Лише не вистачає шурхоту листя, але ще зовсім трохи і ним можна буде насолодитися сповна.
Я дуже щаслива від того, що знову маю мозкову діяльність, все ж навіть у школі є щось гарне :), та й втома поки що солодка. " Photographers LOVE Polaroid because you can take a picture of absolutely ANYTHING with a Polaroid and it will look like you got your BFA. I`m not a photographer " © |
|
|
| (без темы) |
[Авг. 29, 2009|12:02 am] |
Так хорошо-хорошо после покрутона) Тепло и радостно |
|
|
| (без темы) |
[Авг. 17, 2009|09:57 pm] |
|
Ледяная вода это так захватывающе! |
|
|
| * Хороше * |
[Авг. 8, 2009|09:57 pm] |
| [ | маймуд |
| | amused | ] |
| [ | misic |
| | Depeche Mode - Peace | ] | Після двух з половиною тижнів режиму " Мой дом-моя крепость " відчуття повітря та дощу особливо солодке і сонливе
UPD. Тепер активно за пропозиції на вигул ;) |
|
|
| Про приємності |
[Авг. 6, 2009|01:11 pm] |
Розбирала вчора старі світлини. Знаєте, такі типові групові фото. Жіночки у хустках, чоловіки у формі, пухленькі дітки загорнуті у тисячі одежинок. На старіших, зовсім пожовклих і місцями наклеєних на газету знімках, здебільшого моя бабуся та дідусь, на більш нових, весілля батьків. У цих фото, немає нічого особливого, мабуть окрім настрою який вони передають. Чорно-біла фотографія, що з роками стала чорно-жовтою, дуже приємна навпомацки, така тендітна та потріскана і люди на ній посміхаються, так щиро та відкрито, так по-дитячому радісно. І ця радість, перетікаючи з кінчиків пальців, передається усьому єству, і так хочеться зберегти цю світлину, як один маленький секрет. Я не знаю, чому саме ці фото так впливають на мене, але у них дійсно є, щось таке, що не можна передати словами, мабуть тільки тими обличчями та потертим фотопапером.
|
|
|
| tell me about your troubles |
[Июл. 27, 2009|01:54 pm] |
| [ | маймуд |
| | apathetic | ] | І знову проблеми з печінкою... і за компанію з селезінкою. Курс лікування на 3 місяці, сподіваюся то допоможе. Чорт би побрав ті хвороби. Найбільш прикро те, що лікар заборонив і близько підходити до палаючого реквізиту якнайменше на місяць( |
|
|
| (без темы) |
[Июл. 25, 2009|01:00 am] |
| [ | misic |
| | Karpatt - Le Fil 2:40 | ] | Хочеться повалятися у сіні. Духмяно, тепло, затишно, щоб потім довго вибирати його з волосся, неодмінно з кимось хорошим і рідним. |
|
|
| мы все умрем © |
[Июл. 14, 2009|07:10 pm] |
| [ | маймуд |
| | optimistic | ] |
як на мене, ВАК нервово покурює у куточку) |
|
|
| (без темы) |
[Июл. 9, 2009|07:26 pm] |
| [ | маймуд |
| | calm | ] | У зеленому будинку живе один незвичайний чоловік. Він слухае блюз за високою дерев*яню стіною своєї квартирі. І блюз безперечно з платівок. Натомість на своїх дверях та у під*їзді, він вивішує дивні оголошення написані хаотичним почерком на аркуші А4. Я старанно намагаюся не забути коду до його під*їзду, тримаю його у голові, мов у закритій мушлі. Наразі, зустріла 3 його оголошення. І на диво, всі вони були пов*язані з цупленням його речей. Приблизний зміст одного з них : " Зранку, 25.06.09, я зайшов у під*їзд і поставив на підлогу кульок з картоплею та олією. Буквально через 5 хвилин я повернувся і виявив: боже!!! кулька немає!!! Пропала як моя олія, так і картопля. Прошу повернути! " Решта були про зниклі два телевізори та кореспонденцію з його скринькию Дивний чолов*яга з хімічним олівцем та почерком поета. Скоріш за все, він вільний від бога і щасливий у своїй волі. Буду намагатись не забути коду, щоб іноді занти як у нього справи. |
|
|